Колишній президент Дональд Трамп під час свого перебування на посаді систематично підривав цілісність Міністерства юстиції (DOJ), перетворюючи його на інструмент особистої та політичної помсти. Це було не просто питанням зміни політики; це було навмисне усунення інституційних гарантій, надання пріоритету лояльності над правовими стандартами та використання федеральних правоохоронних органів проти уявних ворогів. Наслідки виходять за межі окремих випадків, підриваючи громадську довіру та створюючи небезпечний прецедент для майбутніх адміністрацій.
Перша хвиля: лояльність вище закону
З першого дня Трамп призначив таких союзників, як Пем Бонді, генеральним прокурором, сигналізуючи про чітку зміну пріоритетів. Бліц-доповідна записка Бонді призупинила виконання антикорупційних законів у перший день, віддавши пріоритет порядку денному президента над конституційними принципами. Це було не просто бюрократичне маневрування; це був явний сигнал про те, що Міністерство юстиції діятиме як продовження Білого дому, а не як незалежний правоохоронний орган. Помилування учасників заворушень 6 січня ще більше підкреслило цю неповагу до відповідальності. Прокурорам, які роками розслідували ці справи, фактично сказали, що їхня робота нічого не означає.
Чистки та політизоване переслідування
Адміністрація не зупинилася на зміні політики. Кар’єрних юристів звільняли, перепризначали або змушували піти у відставку через те, що вони відмовилися піддатися політичному тиску. Прикладом такої жорстокості є справа Елізабет Ойер, офіцера з питань помилування, переведеного для розгляду питання про помилування Мела Гібсона через нібито особисті зв’язки з Трампом. Коли Оєр відмовилася автоматично схвалити помилування через історію домашнього насильства Гібсона, її негайно звільнили. Це не був поодинокий випадок; це був зразок залякування та відплати тим, хто наважувався дотримуватися етичних стандартів.
Громадянські права під ударом
Навіть такі, здавалося б, безпартійні підрозділи, як-от Відділ громадянських прав, були скомпрометовані. Справа пожежника в Джорджії, де темношкірим заявникам систематично відмовляли в працевлаштуванні через дискримінаційну практику найму, ілюструє ступінь цієї шкоди. Коли Міністерство юстиції спробувало відхилити справу, генеральний прокурор Бонді домагався чіткої заяви про те, що ситуація є зворотною дискримінацією, фактично захищаючи пожежну службу від відповідальності. Відмова кар’єрних юристів підписати цей викривлений аргумент підкреслює внутрішній опір, а також тиск, з яким вони стикаються.
Перерозподіл ресурсів як зброя
Трамп ще більше озброїв Міністерство юстиції, перенаправляючи ресурси на правоохоронні органи з питань імміграції, одночасно скорочуючи персонал у таких критичних сферах, як економічні злочини, національна безпека та експлуатація дітей. Це була не просто зміна пріоритетів; це було стратегічне послаблення можливостей правоохоронних органів у сферах, які не узгоджувалися з пріоритетами адміністрації. Агентів ФБР було вилучено з тривалих розслідувань, щоб зосередитися на імміграційних рейдах, залишаючи більш серйозні злочини під розслідуванням.
Цикл відплати
Найбільш тривожним аспектом спадщини Трампа в Міністерстві юстиції є нормалізація політичного втручання та загроза майбутньої помсти. Деякі посадовці відкрито обговорювали складання списків «кар’єрних людей», яких слід притягнути до відповідальності в наступній адміністрації, сигналізуючи про готовність використати Міністерство юстиції у відповідь. Ця політика «око за око» загрожує стати циклом самознищення, підриваючи верховенство права та непоправно руйнуючи суспільну довіру.
Руйнування стабільності
Пересічний американський громадянин може не відразу відчути наслідки політизованого міністерства юстиції, але довгострокові наслідки є глибокими. Верховенство права, наріжний камінь американського процвітання та соціального добробуту, підривається, коли президенти можуть довільно використовувати федеральні правоохоронні органи проти своїх опонентів. Після того, як зв’язок між Білим домом і Міністерством юстиції розривається, система стає вразливою для зловживань, і ймовірність того, що звичайні громадяни в кінцевому підсумку стануть мішенню, різко зростає.
Шкода, завдана Міністерству юстиції адміністрацією Трампа, є не просто проблемою минулих протиправних дій; це попередження про крихкість демократичних інституцій і небезпеку безконтрольної виконавчої влади. Верховенство права – це не гра, і його деградація загрожує самим основам американського суспільства.
