У світі, де глобальні кризи щодня нагадують про крихкість людського життя і вимушеного переселення, організація Об’єднаних Націй робить сміливий крок назустріч емпатії і розумінню. Науково – дослідний інститут ООН розробив унікальний проект-створення двох аватарів, заснованих на штучному інтелекті, покликаних розповісти про реальні труднощі і переживання біженців.
Народження віртуальних голосів: Аміна та Абдалла
Це не просто програма, а складна симуляція, створена студентами Центру політичних досліджень при Університеті ООН. У центрі проекту-два цифрових персонажа: Аміна, молода жінка, відчайдушно покинула рідний Судан і тепер вимушено живе в таборі біженців в Чаді, і Абдалла, воєнізований хлопець, що бореться в рядах Сил швидкої підтримки, що знаходиться в самому епіцентрі конфлікту в Судані. Їхні історії-це не вигадки, а відображення тих випробувань, з якими стикаються мільйони людей по всьому світу.
Аміна: погляд із серця табору
Уявіть собі її: Аміна, з очима, повними втоми і надії. Вона розповідає про своє життя в таборі, про брак продовольства і води, про страх за майбутнє своїх дітей. Її слова – це не статистика і цифри, а живі історії про втрату будинку, сім’ї і всього, що дорого. Уявіть, як змінюється її голос, коли вона згадує про рідні місця, про запах квітучих садів і звуках дитячого сміху. Вона вже не просто “біженка” – вона Аміна, людина з мріями, страхами та надіями.
Абдалла: Відлуння Війни
Абдалла, молодий хлопець, втягнутий у вир збройного конфлікту. Він розповідає про свої будні, про постійну небезпеку, про зруйновані міста і про втрачені ілюзії. Його погляд-це погляд людини, яка змушена боротися за свою землю, за свою свободу, але яка мріє про мир і спокій. Його розповідь-це крик душі, втомленої від насильства і страждань, це надія на майбутнє без війни і розрухи.
Мета проекту: Емпатія через штучний інтелект
Ідея полягає в тому, щоб дозволити користувачам спілкуватися з цими аватарами на спеціально створеному веб-сайті, занурюючись у їхні віртуальні світи та краще розуміючи їхні проблеми. Це не просто гра – це спроба розбудити в людях співчуття і усвідомлення масштабу гуманітарної кризи. Це можливість відчути себе на місці тих, хто відчайдушно потребує допомоги.
Від дослідження до програми: реалізація проекту
Професор Колумбійського університету і старший науковий співробітник UNU-CPR, Едуардо Альбрехт, підкреслює, що проект поки знаходиться на стадії експерименту і не призначений для безпосереднього впровадження в роботу ООН. “Ми просто обігравали концепцію,” – говорить він. Проте потенціал цього підходу величезний. Віртуальне взаємодія з людьми, які опинилися у важкій життєвій ситуації, здатне перевернути уявлення про проблему біженців, перетворити абстрактні дані в живі історії і надихнути на конкретні дії.
Майбутнє емпатії: ШІ як інструмент розуміння
Проект ООН з аватарами AI – це лише перший крок до використання штучного інтелекту для підвищення обізнаності про соціальні та політичні проблеми. Уявіть собі, що в майбутньому ми зможемо спілкуватися з віртуальними представниками різних культур, дізнаватися про їхні традиції і звичаї, долати мовні бар’єри і встановлювати більш глибокі і значущі зв’язки. Можливо, ШІ стане незамінним інструментом для побудови більш справедливого і гуманного світу. Це як дивитися через дзеркало, яке відображає не тільки зовнішність, але і чужі почуття і переживання, змушуючи нас задуматися про власну відповідальність за долю людства.
Важливо!
Поки що доступ до веб-сайту проекту обмежений, і при спробі реєстрації виникає повідомлення про помилку, але надія на те, що в майбутньому цей потужний інструмент емпатії стане доступний кожному, залишається.
